Правила вимірювання артеріального тиску
Артеріальний тиск (АТ) – це тиск крові в артеріях людини. Виділяють два взаємодоповнюючих показника АТ.
- Верхнє (систолічний) АТ – це рівень кров’яного тиску, яке виникає в моменти максимального скорочення серцевого м’яза.
- Нижнє (діастолічний) АТ – це рівень кров’яного тиску, що виникає в моменти максимального розслаблення серцевого м’яза.
Одиницею вимірювання артеріального тиску є міліметр ртутного стовпа (мм рт. ст.). Припустимо, показник АТ встановився на величині 130/90, що означає наступне: рівень систолічного тиску дорівнює 130 мм рт. ст., а діастолічного – 90 мм рт. ст.
Умови вимірювання артеріального тиску
Вимірювання потрібно проводити в спокійній та комфортній обстановці, в приміщенні повинна бути кімнатна температура. При цьому приблизно за 30-60 хвилин до визначення артеріального тиску слід виключити куріння, вживання тонізуючих напоїв, алкоголю, кофеїну, а також фізичне навантаження.
Вимірювати артеріальний тиск можна тільки після як мінімум п’ятихвилинного відпочинку пацієнта. Якщо перед процедурою мала місце значна емоційна або фізичне навантаження, щоб домогтися зниження артеріального тиску, потрібно збільшити період відпочинку до 15-30 хвилин.
АТ слід вимірювати вранці, вдень та ввечері. Ноги повинні бути распрямлени і перебувати на підлозі, а руки потрібно розігнути і вільно розташувати на рівні серця. Слід пам’ятати, що плече не повинно здавлювати одягом, тим більше в корені невірно вимірювати артеріальний тиск через одяг. Сечовий міхур перед вимірюванням артеріального тиску потрібно спорожнити.
Методика вимірювання артеріального тиску
Вимірюється артеріальний тиск на плечовій артерії, пацієнт повинен прийняти положення сидячи або лежачи на спині (в обох випадках поза повинна бути зручною). Манжету слід накладати на плече навпаки серця, її нижній край повинен знаходитися на 2 см вище ліктя.
Манжету слід підбирати такого розміру, щоб вона покривала 2/3 біцепса. Розміри повітряного міхура манжети вважаються нормальними, коли його довжина дозволяє покривати більше 80% плеча, а ширина – мінімум 40% від розміру руки. Це означає, що під час вимірювання артеріального тиску у пацієнта з ожирінням потрібно використовувати манжету великого розміру. Тиск в ній різко нагнітається до таких значень, які будуть вище передбачуваного систолічного тиску.
Після досягнення потрібних показників тиск повітря поступово знижують (швидкість приблизно 2 мм. Рт. Ст. / Сек), в цей час за допомогою фонендоскопа вислуховуються тони серця над плечовою артерією на тій же руці. Немає необхідності в сильному стисненні артерії мембраною фонендоскопа.
Кров’яний тиск, при якому вимірюють почує перший тон серця, буде систолічним АТ. Тиск, коли тони серця перестають вислуховуватися, називається діастолічним АТ. Вимірювання необхідно провести тричі, інтервал становить 1-3 хв.
Коли перші два виміру не мають відмінностей більше 5 мм рт. ст., процедуру можна припинити, а рівнем артеріального тиску вважати середнє їх значення. Якщо є відмінності більш 5 мм рт. ст., слід провести третій вимір і порівняти його з другим, а потім можна зробити і четверте, щоб виявити підвищений артеріальний тиск. Якщо тони дуже слабкі, потрібно підняти руку, виконати стискають руху пензлем, а потім повторити вимір.
Хворим з судинними патологіями (наприклад, атеросклерозом артерій нижніх кінцівок) слід визначати АТ на обох нижніх і верхніх кінцівках. В такому випадку артеріальний тиск вимірюється як на стегнових, так і на плечових артеріях. Для цього пацієнт лягає на живіт, а артерія вислуховується в підколінної ямці.
Найбільш часті помилки
- Неправильне положення кінцівки пацієнта.
- Використання стандартної манжети, яка не відповідає охопленню плеча при загальній повноті пацієнта.
- Недостатній час адаптації пацієнта перед вимірюванням артеріального тиску.
- Висока швидкість зменшення тиску в манжеті.
- Відсутність контролю асиметрії АТ.